ІХ Султанівські читання

11–12 листопада 2026 року на базі Факультету філології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника в онлайн-форматі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «ІХ Султанівські читання. Сучасне українське літературознавство і методика викладання літератури: актуальний стан і перспективи розвитку». Це пролонгований проєкт кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства КНУВС.

Співорганізаторами форуму також виступили: Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка.

У конференції, крім працівників КНУВС, взяли участь представники Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України (Київ), Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Криворізького державного педагогічного університету та Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Міжнародну складову форуму забезпечили доктор філологічних наук, професор Іво Поспішіл (Університет Масарика, Брно, Чеська Республіка) та доктор філологічних наук, професор, міжнародна запрошена дослідниця УНІСЕНТРО Університету Середнього Заходу (Іраті, Парана, Бразилія) Світлана Криворучко.

Від ректорату КНУВС учасників конференції привітав проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат економічних наук, доцент Віталій Шкромида. З вітальним словом до учасників форуму також звернулися декан Факультету філології, кандидат філологічних наук, доцент Олексій Воробець і завідувач кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства, кандидат філологічних наук, доцент Данило Рега.

11 листопада відбулися відкриття і 2 засідання конференції. Тематичний напрям першого засідання конференції стосувався літературознавчого дискурсу в новітніх суспільно-політичних та цивілізаційних умовах. Його реалізація проходила у трьох площинах: 1) у площині розгляду стану науки про літературу в актуальних умовах війни; 2) у площині переінтерпретації ключових літературознавчих категорій; 3) у площині репрезентації напрацювань сучасних наукових шкіл (зокрема чернівецької літературознавчої школи) та у площині історії української науки про літературу через аналіз гносеолого-евристичного досвіду спадщини чільних представників українського літературознавства, професорів Романа Гром’яка (1937–2014) та Стефанії Андрусів (1946–2018). Тематичний напрям другого засідання стосувався актуальних проблем в базових галузях науки про літературу, зокрема історії української та зарубіжної літератур ХІХ, ХХ і ХХІ ст., віршознавства, літературознавчої компаративістики.

Розгляду проблем літературної освіти в середній і вищі школі було присвячене третє засідання конференції, яке відбулося 12 листопада. Тут йшлося про актуальний досвід методики викладання літератури, про виклики у викладанні зарубіжної літератури в новітніх умовах, про методичні перспективи викладання міжслов’янського художнього перекладу в українській вищій школі, про роль проєктного навчання у вивченні творів зарубіжної літератури й ін.

На завершення форуму відбулося обговорення теми «Зарубіжна україністика» на основі перегляду документального фільму Ігоря Козлика «Оломоуцькі зустрічі, або Свято україністики в Університеті Ф. Палацького».

Підсумовуючи дводенну роботу конференції, її учасники, зокрема модератор заходу професор Ігор Козлик з Івано-Франківська, професор Михайло Гнатюк зі Львова, професор Борис Бунчук з Чернівців та доцент Олена Погребняк з Києва, наголошували на важливості в новітніх умовах організації та проведення таких заходів як майданчика фахового спілкування для обговорення актуальних проблем розвитку науки і освіти в Україні як складової європейського культурного простору.

Програма ІХ Султанівських читань

11 листопада 2026 року

Учасників конференції вітають проректор Віталій Шкромида (верхній ряд, 2-й зліва), декан Олексій Воробець (нижній ряд, 3-й зліва) та завідувач кафедри Данило Рега (нижній ряд, 2-й зліва)

 

З доповіддю “The Position of Literary Streams in Literary Criticism” (укр. “Місце літературних напрямів у літературознавстві”) англійською мовою виступає чеський літературознавець, професор Іво Поспішіл (верхній ряд, 1-й зліва)

 

З доповіддю “Поет як свідок історії: духовний щоденник – нова модель авторської присутності між дронами і штучним інтелектом” виступає київський літературознавець, професор Ігор Павлюк (нижній ряд, 1-й зліва)

 

З доповіддю “Магія мистецького тексту у вимірах рецептивної поетики” виступає львівський літературознавець, доцент Василь Будний (верхній ряд, 2-й зліва)

 

Фрагмент презентації до доповіді чернівецького літературознавця, кандидата філологічних наук Романа Дзика “Рецептивний потенціал художнього тексту в оптиці сучасної поетологічної методології (досвід чернівецької літературознавчої школи)”

 

З доповіддю “„Галатея” і „Местра” Мадлен Міллер: два варіанти художнього осмислення гендерної інакшості” виступає кам’янець-подільський літературознавець, професор Олександр Кеба (нижній ряд, 3-й зліва)

12 листопада 2026 року

З доповіддю “Художнє осмислення письменницьких особистостей у книзі Василя Бабія „Житіє письменницьке”” виступає івано-франківська дослідниця, доцент Марта Хороб (верхній ряд, 2-га зліва) 

 

З доповіддю “Теорія літератури: шкільний і вишівський курси” виступає львівський літературознавець, професор Михайло Гнатюк (нижній ряд, 3-й зліва)

 

З доповіддю “Від академічного канону до інтерпретаційного діалогу: актуалізація української літературної спадщини у підготовці філологів-перекладачів (на матеріалі курсу „Вступ до літературознавства”)” виступає івано-франківська дослідниця, професор Наталія Кобзей (верхній ряд, 1-а зліва)

 

Фрагмент презентації до доповіді київської дослідниці, доцента Олени Погребняк “Методична перспектива викладання міжсловʼянського художнього перекладу в сучасній вищій школі”

 

З доповіддю “Поема Лесі Українки „Самсон” та віршовані твори Олени Пчілки (зіставлення форми)” виступає чернівецький літературознавець (віршознавець), професор Борис Бунчук (верхній ряд, 2-й справа)

 

Фрагмент презентації до доповіді магістрантки Ельвіри Кобрин “Роль проєктного навчання у вивченні творів жанру антиутопії в середній школі” (науковий керівник – доцентка Альона Тичініна, ЧНУ імені Юрія Федьковича)

 

Важливість зарубіжної україністики обговорюють професор Борис Бунчук (верхній ряд, 1-й зліва), професор Михайло Гнатюк (нижній ряд, 1-й зліва), доцент Олена Погребняк (верхній ряд, 1-а справа) та професор Ігор Козлик (нижній ряд, 1-й справа)