Кафедра світової літератури і порівняльного літературознавства активно розвиває міжнародну співпрацю, відкриваючи нові горизонти для викладачів і студентів філологічного факультету.
За сприяння ректора Карпатського національного університету імені Василя Стефаника професора Валентини Якубів, професора Ігоря Цепенди, декана факультету філології професора Романа Голода, на запрошення директора громадської організації «Екологічно-гуманітарного об’єднання Зелений Світ» п. Олександра Степаненка, у рамках «Вінцензівських читань» у селі Слобода (на батьківщині письменника) відбувся також «Всеукраїнський конкурс читців творів Станіслава
Вінценза».
Студенти факультету філології, учасники наукового гуртка «Славістичні студії» Євгенія Бережанська, Вероніка Гатальська, Анастасія Карпенко, Анна Мойсюк, Сніжана Мотрук, Тетяна Слободян, Марія Сологуб, Софія Стеха, Михайло Реміцький, Христина Ровенська, Марта Татарчук, Ольга Тимчук, Яна Шаранова під керівництвом доцентки кафедри світової літератури і ПЛ Тамари Ткачук запрезентували творчий доробок польського письменника, закоханого у Гуцульщину. Студенти у вінець пам’яті письменника підготували українською та польською мовами мозаїку оригінальних фрагментів про життя гуцулів, зафіксованих С. Вінцензом у тетралогії “На високій полонині”: побуту, звичаїв, гармонії, неповторної краси природи та поваги до неї, способу ведення господарства, любові до тварин, весільного дійства, коляди, що є свідченням неповторної культури, міфотворчості мешканців карпатського регіону.
Учасниці дійства – студентки ОП «Середня освіта. Польська мова і література», ОП «Середня освіта. Українська мова і література», ОП «Польська мова і література та англійська мова», науковці Вроцлавського університету, а також доцентка Тамара Ткачук у своїх виступах відзначили важливість унікального твору С. Вінценза для України, особливо сьогодні, у час складної боротьби за наше існування. Гості дійства, журі в особі професора Яна Анджея Хорошого, представники «Карпатського товариства» обрали переможців читань. У конкурсі також взяли участь викладачі і студенти Тернопілького університету імені Володимира Гнатюка, а також учні Печеніжинського
ліцею.
Професор Ян Анджей Хороши як винагороду студентам Карпатського університету подарував твори Станіслава Вінценза.
Такі конкурси і наукові зустрічі стають основою майбутньої наукової співпраці, до якої активно долучаються наші молоді здобувачі. Чекаємо на наступні зустрічі!
—–
Доцентка Тамара Ткачук стала членкинею «Майстерні Станіслава Вінценза», яка діє під керівництвом професора Анджея Хорошого при Вроцлавському університеті.
25 лютого 2026 року в рамках діяльності «Майстерні Станіслава Вінценза» Вроцлавського університету відбулася надзвичайно цікава онлайн-зустріч, присвячена маловідомому, але дуже промовистому фрагменту спадщини письменника — його багаторічному листуванню з українським громадським діячем Владиславом Біберовичем (Władysław Biberowicz).
Зустріч зібрала зацікавлених учасників — студентів, викладачів, дослідників літератури та історії Карпат з Польщі, України та інших країн.
Головним доповідачем виступила Іґа Бортнік, яка представила ключові уривки з листів Вінценза до Біберовича (з фондів Zakład Narodowy im. Ossolińskich у Вроцлаві). Учасники мали змогу ознайомитися з оригінальними фрагментами польською мовою, а також із перекладами та коментарями українською мовою.
Серед найяскравіших мотивів переписки, що прозвучали:
– щира дружба двох стрийських гімназистів, яка пережила війни, кордони та еміграцію;
– турбота Вінценза про долю української культури в діаспорі (зокрема про загрозу асиміляції молодого покоління в Канаді та Німеччині);
– роздуми про спільну спадщину Покуття, Гуцульщини»;
– рекомендаційні листи Вінценза, де він представляв Біберовича іншим українським інтелектуалам як надійну та інтелігентну людину;
– спроби осмислення взаємних упереджень і шляхів до справжнього порозуміння між поляками та українцями в повоєнний період.
Особливо зворушливою стала частина зустрічі, коли учасники ділилися власними рефлексіями: як особисті історії, збережені в листах, допомагають сьогодні розуміти складність польсько-українських відносин; чому епістолярна спадщина Вінценза залишається актуальною в епоху нових викликів; як важливо зберігати пам’ять про тих, хто навіть у найскладніші часи не втрачав людяності та відкритості до «іншого».
Зустріч завершилася жвавою дискусією та обміном контактами — сподіваємося, що для багатьох вона стане початком нових дослідницьких проєктів та публікацій.
—–
28.01.2026, у роковини смерті великого «співця Гуцульщини» Станіслава Вінценза, доцентки Тамара Ткачук та Ірина Спатар, а також студенти освітньої програми «Середня освіта. Польська мова і література» взяли участь у роботі літературної «Майстерні Станіслава Вінценза» Вроцлавського університету. Заходи щомісяця організуває польський
вінцензознавець, професор Вроцлавського університету Ян Анджей Хороши. Модераторкою зустрічі виступила доктор Дорота Бурда-Фішер. Учасників запросили зануритися у творчий світ відомої перекладачки Марти Станкевич, яка разом із Доротою Бурдою-Фішер опублікувала в Ізраїлі у видавництві «Israel Karmel» власний переклад на івриті книги С. Вінценза «Єврейські мотиви» („Żydowskie motywy”).
У теплій, інтелектуально насиченій атмосфері відбулося глибоке занурення в історію задуму перекладу, обговорення лексичних труднощів (лексем «балагула», «lewiatan» «behemot» та ін.), особливостей передачі національного колориту та культурних нюансів. Пані Марта гостинно відкрила двері своєї перекладацької майстерні, поділившись особистими спогадами, творчим діалогом із мамою — своєю першою порадницею й критикинею, а також основними методами та принципами, якими вона керувалася в роботі. Вона підкреслила, наскільки копіткою, водночас, надзвичайно важливою є праця перекладача літератури такого рівня.
Учасники активно долучилися до фахової дискусії, обмінюючись думками та досвідом. На завершення прозвучав автентичний запис колядки, яку виконував Станіслав Вінценз разом зі своєю родиною, а також були продемонстровані рідкісні архівні світлини родини письменника.
Як і за життя, Станіслав Вінценз і сьогодні об’єднує інтелектуалів, перекладачів та літературознавців із Польщі, Англії, України та Ізраїлю — цього разу спільною колядою та глибоким діалогом навколо його творчості.
Щиро дякуємо професорові Яну Анджею Хорошому за тепле запрошення, професійне модерування та організацію цієї важливої й надихаючої зустрічі!
Разом ми продовжуємо зміцнювати міжнародні зв’язки між університетами та відкривати нові горизонти для філологічної освіти й науки.
